Dental Magazine - Очагове демінералізація - показник кариесогенной ситуації в порожнині рота. Методи діагностики, профілактики і лікування

Вогнищева демінералізація емалі - біла пляма - є першим видимим проявом початкового каріозного ураження і може служити прогностичним тестом (Боровський Є. В., 2002). Так, наявність великої кількості крейдяних плям у одного обстеженого може служити маркером активного перебігу карієсу зубів і свідчити про виражену кариесогенной ситуації в порожнині рота (Сайфуллина Х. М., 2000). Тому для профілактики карієсу, визначення його активності, для характеристики ефективності впливу профілактичних заходів важливий облік числа каріозних (крейдяних) плям, він може проводитися за таким же принципом, як і визначення індексу КПУ. Особливістю його при цьому є можливість динаміки в двох напрямках на відміну від індексу КПУ. Облік кількості осередкової демінералізації, і особливо динаміки, надзвичайно важливий і корисний у будь-яких дослідженнях з визначення ефективності профілактичних засобів, за визначенням негативних впливів на емаль, по визначенню впливу засобів гігієни та ін. Основною перевагою цього тесту є можливість отримання необхідних відомостей в надзвичайно короткі терміни - 1-3-6 місяців, особливо якщо визначається ряд показників плям - поглинання барвників, ступінь де- і подальшої реминерализации, розмір, форма та ін. Мета дослідження - визначення ефективності застосування курсової реминерализирующей терапії кальцій-фосфатним адгезивним гелем «Рокс Медікал» в комплексній профілактиці та лікуванні осередкової демінералізації у дітей підліткового віку. Матеріали та методи дослідження Під нашим спостереженням перебувало 115 дітей 12-13 років (з них 67 дівчаток та 48 хлопчиків), 62% яких при первинному обстеженні мали ознаки початкового карієсу, що свідчило про виражену кариесогенной ситуації в порожнині рота підлітків пубертатного віку. Профілактичні та гігієнічні заходи, що проводяться школярам, ??включали такі методи: бесіди з підлітками та їх батьками про раціональне харчування, правилах гігієнічного догляду за порожниною рота, контрольовані чищення зубів з індивідуальними рекомендаціями з підбору засобів гігієни, а також призначення курсової реминерализирующей терапії кальційфосфатним адгезивним гелем « Рокс Медікал »кількістю 25 сеансів. Аплікації проводились школярами в домашніх условіяхс використанням одноразових кап і унідоз гелю (рис. 1). Для діагностики карієсу в стадії плями нами використовувалися такі методики. Метод вітального фарбування проводився нами з використанням «Колор-тесту № 2» (виробник: ЗАТ «Влад Мі Ва», Білгород) - розчину для виявлення карієсу в початковій стадії при профілактичному огляді порожнини рота. Методика заснована на здатності діагностичного розчину, до складу якого входять фуксин і основа, фарбувати в червоно-фіолетовий колір місце пошкодження зубної емалі. Оцінка результатів проводилася нами візуально, так як місця пошкодження емалі, пофарбовані в червоно-фіолетовий колір, чітко виділялися. Метод вітального фарбування є доступним і економічним способом діагностики початкового карієсу, хоч і не позбавлений недоліків. Так, методика не дозволяє об'єктивно оцінити ступінь демінералізації початкових форм карієсу: великі молекули барвника не можуть проникнути на всю глибину вогнища ураження (Аширов К. А., 1999). Точність даного методу обмежена: він заснований на суб'єктивній оцінці дослідником колірної гами, крім того, ускладнено його застосування в області фісур і контактних поверхонь, особливо на постійних зубах з незакінченою мінералізацією емалі. Тому для детальної та об'єктивної діагностики початкового карієсу в області фісур і контактних поверхонь нами був використаний метод лазерної флюоресценції. Лазерна флюоресценція є одним з найбільш чутливих сучасних методів виявлення ділянок каріозного ураження та оцінки обсягу демінералізації тканин. Лазерна флюоресценція - це об'єктивний неінвазивний метод, що полягає в просвічуванні поверхні зуба аргоновим лазером. Лазерний діод створює імпульсні світлові хвилі певної довжини, які потрапляють на поверхню зуба і відображаються, оскільки тканини зуба володіють оптичними властивостями. Це віддзеркалення світла сприймається спеціальним фотоелементами. Демінералізація викликає зміна оптичних властивостей тканин зуба, і вони флюоресцируют світловими хвилями іншої довжини. Довжина відбитих хвиль аналізується відповідної електронікою приладу і перетвориться в цифрові значення і акустичний сигнал. Методика роботи з апаратом «Діагнодент» (Ka Vo, Німеччина) дуже проста і полягає в наступному: поверхня зуба очищається від зубних відкладень, висушується, потім за допомогою датчика освечівается досліджувану ділянку тканин зуба, і через кілька секунд на цифровому табло з'являються дані дослідження в вигляді цифрових показників. Датчик за формою виконаний у вигляді стоматологічного зонда, це дозволяє досліджувати весь рельєф поверхні зуба. Ступінь осередкової демінералізації відображають цифрові значення апарата «Діагнодент», які змінюються залежно від глибини ураження твердих тканин зуба. За даними А. Lussi (1995), цифрові показники шкали від 0 до 14 відповідають нормальній структурі емалі (включаючи гіпомінералізованние ділянки), від 15 до 25 - карієсу в межах емалі та показники 21-90 - карієсу в межах дентину. За даними проф. Reich (Univ. Hamburg), цифрові показники від 5 до 25 відповідають каріозної поразки емалі, 25-35 - половина товщини дентину, від 35 - більш глибоке ушкодження дентину. За даними вітчизняних авторів О. А. Краснослободцева і Л. Ю. Горіхової (2000), показники при карієсі у стадії плями відповідали 9,0 + 2,0; поверхневому карієсу - 15,0 + 3,0; середньому карієсу - 50.0 + 30,0. Різниця цифрових показників, що характеризують стан тканин зуба, у різних авторів пояснюється різним ступенем вихідної мінеральної зрілості діагностованих зубів (Kidd EA, Beighton D., Zoitopoulos L., 2001). Результати дослідження За результатами нашого дослідження, типовими локалізаціями осередкової демінералізації у всіх обстежених нами підлітків були наступні: пришийковий області, сліпі ямки і аппроксімальних поверхні верхніх різців (34,5%); пришийковий області, сліпі ямки молярів нижньої щелепи (20,5%); аппроксімальних поверхні різців нижньої щелепи (15,7%); фіссури і аппроксімальних поверхні верхніх премолярів (11,8%), а також інші локалізації (17,5%). Подібні характерні ділянки появи крейдяних плям ми пов'язуємо з недостатньою гігієнічної очищенням зазначених областей на тлі більш низького рівня їх вихідної фізіологічної мінеральної зрілості в порівнянні з іншими поверхнями цих же зубів. На момент первинного огляду, за даними апарату «Діагнодент», середній показник осередкової демінералізації початкового каріозного ураження у підлітків становив у середньому 11,82 + 0,08. Початково стан ділянок осередкової демінералізації залежало від ступеня активності каріозного процесу. Так, загальною тенденцією, характерною для підлітків, була наявність найбільшого числа крейдяних плям у дітей з суб-і декомпенсованою формою каріозного процесу (2,2 і 4,03 на одного обстеженого, відповідно), у них же спостерігалася і більш виражений ступінь демінералізації крейдяних плям (12,9 + 0,07 і 14,9 + 0,08, відповідно) в порівнянні з однойменними показниками у дітей з компенсованим перебігом карієсу (0,48 на одного обстеженого, ступінь демінералізації - 7,56 + 0,04) (табл. № 1). За період спостереження у досліджуваних нами підлітків на тлі аплікацій ремінералізує гелю спостерігалося лише 5 випадків прогресування початкового карієсу і було виявлено 2 виникли вперше крейдяних плями. Результати нашого спостереження за динамікою зміни вогнищ демінералізації демонструють високу ефективність аплікацій кальцій-фосфатного гелю на зубну емаль підлітків, так як 77% крейдяних плям піддалися реминерализации та / або зворотному розвитку. Висновки Велике число вогнищ демінералізації, виявлене нами при первинному обстеженні школярів 12-13 років, свідчить про кариесогенной ситуації в порожнині рота у дітей підліткового віку, що пов'язано як з низьким рівнем гігієнічного догляду за «гіпомінералізованнимі» зубами, так і з впливом фізіологічної гормональної перебудови , що спостерігається в період інтенсивного росту і статевого дозрівання. Типові локалізації крейдяних плям характерні для областей скупчення зубного нальоту і гіпомінералізованних ділянок зубів в ранні терміни після їх прорізування. У дітей з суб-і декомпенсованим перебігом карієсу зубів кількість і ступінь осередкової демінералізації на одного обстеженого достовірно (р <0,05) вище, ніж у групі з одиничними каріозними поразками. відсутність зворотного розвитку та / або реминерализации крейдяних плям, а також поява нових вогнищ демінералізації найбільш характерно для підлітків, що мають декомпенсированное протягом каріозного процесу. використання адгезивного кальцій-фосфатного ремінералізує гелю «рокс медікал» кількістю 25 сеансів сприяло зменшенню числа крейдяних плям в 2,8 рази, а ступінь ремінералізації емалі збільшилася на 53,3% в порівнянні з вихідними показниками. література буланова е. а. механізм і результативність лікування початкового карієсу зубів у дітей: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.21 / омська держ. мед. акад. - омськ, 1992. - 21 с. кобіясова і. в. комплексний підхід до профілактики та лікування карієсу зубів у підлітків в пубертатний період: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.21. / спб дму ім. акад. і. п. павлова. - спб, 2004. - 18 с. краснослободцева о. а., орєхова л. ю. «діагнодент» досвід клінічного застосування // нове в стоматології. - 2000. - № 1. - с. 23-25. кузьміна і. н. профілактика ранніх форм карієсу в період прорізування постійних зубів у дітей: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.21 / моск. мед. стоматолог. ін-т ім. н. а. семашко. - м., 1996. - 28 с. повний список літератури знаходиться в редакції.