Ангіна у однорічної дитини: лікування та профілактика захворювання

Багато батьків стикалися з такою проблемою, як ангіна у однорічної дитини. Лікування цього серйозного захворювання, його профілактика та недопущення рецидивів стають нагальною проблемою дуже багатьох батьків та їх діточок. Щоб знати, як боротися з ангіною, бажано зрозуміти, в чому криється суть цього захворювання верхніх дихальних шляхів, які симптоми має ангіна у дітей до року і дітей більш старшого віку, які існують основні методи лікування та профілактики цього ЛОР-захворювання. Всі описані методики лікування ангіни у дитини не можна застосовувати без консультації з лікарем! Характерні ознаки захворювання Ангіна, за нозологічними параметрами, є нічим іншим, як тонзилітом в стадії загострення. Тобто виникає ангіна у дітей на тлі хронічного запального процесу в мигдалинах. Дуже часто на скарги дитини на біль у горлі при ковтанні батьки не звертають належної уваги і не поспішають вжити адекватних заходів з лікування цього серйозного захворювання. Звичайно, загострення хронічного тонзиліту зустрічається і у дорослих, проте ангіна у дитини в ранньому віці може дати дуже серйозні ускладнення, які будуть виявлятися протягом усього подальшого життя. Особливо важко протікає гострий тонзиліт у немовлят. Незалежно від того, скільки років хворому малюкові, для дитини лікування повинно бути екстреним, різноплановим і адекватним. Що ж являє, за описом, сам недуга? Ангіна це інфекційне захворювання, що розвивається в мигдалинах і лімфовузлах. Функція піднебінних мигдалин і лімфовузлів є бар'єрної. Тобто лімфоїдна тканина фільтрує проходить через неї лімфу від різного роду «неприємностей». Такими чужорідними включеннями і є віруси й інша патогенна мікрофлора. До тих пір поки титр патогенної мікрофлори залишається в межах допустимої норми, з мікроорганізмами успішно справляється імунна система. Але при ослабленні імунітету настає захворювання, яке виражається характерною симптоматикою і течією. Бактерії, які викликають ангіну у дітей до року, а також ангіну у однорічної дитини і старше, представлені такими типами збудників, як: стрептокок; стафілокок; аденовірус; пневмокок; гемолітичний стрептокок класу?. Причому до останнього типу збудника ангіни можна віднести близько 70% випадків захворювання цією інфекцією. До цього факту можна додати й те, що стрептокок цього типу виробляє особливий фермент стрептокиназу. Він викликає важкі, часто незворотні зміни в лімфоїдних тканинах дітей, які провокують множинні ускладнення перебігу основного захворювання. Класифікація етіологічних типів хвороби Ангіна у дитини у віці 1 року і старше може мати два типи перебігу захворювання. Розрізняють гострий і хронічний тонзиліти. При цьому гострий проявляється різким проявом і розвитком патологічного процесу. Так, протягом декількох днів тонзиліт у немовлят або дітей більш старшого віку розвивається в піднебінних мигдалинах та слизовій оболонці задньої стінки глотки. Симптоми захворювання явно вказують на розвиток запалення. Хронизация процесу відбувається при неадекватному лікуванні, не усуває основні причини хвороби, при невиконанні лікарських приписів і призначень і при інших порушеннях в тактиці боротьби із захворюванням і його наслідками. За характером ураження ангіну розрізняють за такими формами: катаральне запалення (катар верхніх дихальних шляхів); фолликулярная; лакунарная; фібринозна; герпетична; інтратонзіллярний абсцес; виразково-некротична; грибкова; вірусна; змішана; атипова. Відповідно, кожна з перерахованих форм захворювання має свої етіологічні причини і симптоми і розрізняється способами і методиками лікування. Будь-яка з перерахованих форм має симптоми і синдроми, які дозволяють з точністю визначити, що у дитини ангіна. Загальні неспецифічні симптоми гострого тонзиліту у дітей Кожна з перерахованих вище форм ангіни у дітей, без сумніву, має специфічними симптомами прояви захворювання. У дітей до року ангіна починається з різкого підвищення температури тіла до 38-39 градусів, що є характерною і небезпечним «дзвіночком». Крім того, як основні симптоми захворювання можна перерахувати також наступні: першіння та біль у горлі, особливо при ковтанні; збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, іноді до значних розмірів; стомлюваність і слабкість; кашель. Хворі діти до року стають плаксивими, вередують, відмовляються від їжі і проявляють інші симптоми свого нездужання. У дітей у віці 1 рік і в інших вікових групах часто буває головний біль. Особливо важливим симптомом є порушення показників периферичної крові, виявлених в результаті лабораторних аналізів. Так, різко виражений лейкоцитоз і підвищена швидкість осідання еритроцитів. При огляді зіву у дитини виявляється почервоніння (гіперемія) слизової глотки, збільшення і рихлість мигдалин, зернистість слизової оболонки задньої стінки глотки, рихлість слизової зіву. При лакунарной ангіні в мигдалинах виявляються гнійні «пробки». Вони є прямим наслідком скупчення інфекції в тканини самих мигдаликів як воріт первинного проникнення. При розвитку хронічного процесу перераховані симптоми можуть бути не настільки явно вираженими, але часто відзначається рубцеве зміна слизової оболонки мигдаликів. Проте, незалежно від того, наскільки чітко виражені симптоми, ангіна у дітей протікає важко і призводить до значного ослаблення дитячого організму. Основні методи лікування і профілактики ангіни у дітей Перш ніж описувати основні прийоми того, як лікувати ангіну у дитини, слід звернути увагу на наступне: перебіг захворювання у дітей до року загрожує серйозними ускладненнями. Деякі з подібного роду ускладнень можуть бути несумісними з життям дитини, і тому немовлят потрібно обов'язково лікувати в умовах стаціонару. До основних прийомів лікування можна віднести: антибіотикотерапію; антибактеріальну терапію; жарознижуючі засоби; антигістамінні препарати; вітамінні препарати. Дітям потрібно рясне пиття для виведення токсинів з організму. Воно має бути теплим, щоб не піддавати додатковому холодового подразнення пошкоджені тканини слизової оболонки зіву і мигдалин. Після закінчення прийому антибіотиків і антибактеріальних препаратів призначають засоби для відновлення мікрофлори кишечника. Саме від стану цієї флори залежить імунна опірність організму дітей і дорослих. Також в період реабілітації призначається фізіотерапія. Враховуючи той факт, що ангіна передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, основною мірою профілактики є недопущення контакту дитини з хворими. У період епідемії небажано відвідувати з дитиною масові заходи, особливо в закритих приміщеннях. Харчування дитини має бути різноманітним і містити достатню кількість мікроелементів і вітамінів. Також потрібно строго виконувати режим і уникати переохолодження. Не допускається відвідування хворими дітьми дошкільних установ.