Артеріальна гіпертонія: медикаментозні методи лікування, препарати від гіпертонічної хвороби

 Медикаментозне лікування - основний метод лікування артеріальної гіпертонії. З назви зрозуміло, що в даному випадку основою терапії є лікарські препарати фармацевтичного виробництва. Їх прописує лікар під час візиту до нього пацієнта. Саме такий спосіб призначення ліків є самим правильним, всілякі спроби самолікування краще виключити. Хворий, на якій би стадії артеріальної гіпертензії він не знаходився, не в змозі адекватно оцінити свій стан, тому й самостійно призначена терапія навряд чи виявиться правильною. Таким чином, медикаментозне лікування артеріальної гіпертензії - це невід'ємна частина складної, комплексної терапії розглянутого захворювання. У свою чергу, даний вид лікування грунтується на викладених нижче принципах. Принципи медикаментозного лікування артеріальної гіпертонії По-перше: якщо призначається антигіпертензивна терапія, то в переважній більшості випадків на все життя. Можлива лише корекція доз, комбінація препаратів і т. П. Скасування лікування - явище вкрай рідкісне, більше характерно для вторинних гіпертензій, коли причина хвороби може бути виявлена ??і остаточно усунена. По-друге: на початку лікування, на перше, легких стадіях хвороби, призначається відразу один препарат - так звана "монотерапія". Це знижує ймовірність виникнення зайвих побічних ефектів, прийом одного ліки психологічно легше переноситься пацієнтами, особливо в молодому віці, при цьому менше ймовірність розвитку небажаних реакцій організму при одночасній дії двох різних препаратів. По-третє: якщо ефект від призначеного раніше лікування недостатній, то в першу чергу збільшується доза прийнятого раніше препарату, переносимість якого вже відома і лікарю, і пацієнту. Ліки з інших груп призначаються при неефективності перших в максимально допустимої дози. Однак багато практикуючих лікарів воліють не давати хворим максимальні дози одного препарату, а відразу переходять на середні дози двох або більше ліків. Нарешті, з метою підвищення "старанності" пацієнта, а також для зручності прийому ліків та зменшення випадків "забудькуватості" рекомендується приймати препарати тривалої дії, ефект яких зберігається до 24 годин. Такі ліки досить випити один раз на добу і цього буде достатньо для підтримки артеріального тиску в межах встановленої норми. Єдиний мінус даної схеми - це ризик різкого падіння артеріального тиску в перший годину-дві після прийому ліків. Однак сучасні технології виробництва препаратів дозволяють уникнути подібних небажаних реакцій. Препарати для лікування гіпертонії У терапії артеріальної гіпертензії особливо важливе практичне значення має 5 основних груп ліків: діуретики; бета-адреноблокатори (БАБ); інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (і АПФ); блокатори кальцієвих каналів (БКК); блокатори рецепторів ангіотензину. Діуретики потрібні для того, щоб знизити вміст рідини в організмі, прибрати її з судин, зменшивши тим самим тиск в них. Більш того, деякі діуретики виводять і зайву сіль, що також сприяє зниженню артеріального тиску. До даної групи відносяться гидрохлортиазид, индапамид. Протипоказаннями для прийому цих ліків є подагра, захворювання нирок та інші. Бета-адреноблокатори (бісопролол, карведилол, метопролол та ін.) І блокатори кальцієвих каналів (амлодипін) спрямовані, в першу чергу, на регуляцію роботи серця, зменшуючи силу, частоту його скорочення і викид крові, що також сприяє зниженню тиску в судинах. Протипоказання до застосування: блокади в серці, бронхіальна астма. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (лізиноприл, моноприл) і блокатори рецепторів ангіотензину (лозартан, валсартан) зменшують тонус кровоносних судин, більшою мірою артерій, в результаті чого зменшується опір току крові, а разом з цим падає і артеріальний тиск. Категорично забороняється приймати дані препарати вагітним жінкам, також хворим зі збільшеним вмістом в крові калію і при звуженні артерій, що підходять до нирок. Вибір тієї чи іншої групи препаратів здійснюється лікарем індивідуально для кожного пацієнта, з урахуванням показань, протипоказань, інших захворювань і всіх можливих побічних ефектів. Вирішальний момент - досвід у прийомі того чи іншого ліки: якщо пацієнт не переносить лізиноприл, то навіть і не варто його розглядати. І навпаки, якщо хворому чудово допомагають справлятися з високим тиском блокатори рецепторів ангіотензину, то доцільно і продовжувати їх прийом. Не можна забувати і про вартість препаратів. Не кожна людина в змозі придбати собі найкращі ліки, яким би не було його ставлення до свого здоров'я. При лікуванні АГ потрібно брати до уваги інші, супутні патології та їх лікування (багато препарати можуть взаємодіяти між собою, приводячи до спотворення ефекту). Лікування гіпертонії має бути комплексним У комбінованої терапії гіпертонічної хвороби застосовуються строго обгрунтовані комбінації різних груп антигіпертензивних препаратів, баланс їх дозувань, час і кратність прийому. Найбільш бажаними комбінаціями вважаються: діуретик + БАБ діуретик + блокатор рецепторів ангіотензину діуретик + і АПФ БКК + БАБ БКК + і АПФНесколько рідше використовується поєднання: БАБ + і АПФ БКК + діуретик. За допомогою комбінованої терапії цільові рівні артеріального тиску досягаються у 80% пацієнтів і більше. Природно, препарати для лікування артеріальної гіпертонії не обмежуються перерахованими вище ліками. Існує ще маса та інших груп препаратів, але вони використовуються значно рідше і не становлять великого інтересу в стандартному лікуванні гіпертонії (альфа-адреноблокатори та інгібітори імідазолінвих рецепторів - діють на центральні механізми регуляції артеріального тиску в головному мозку). Що стосується вторинних артеріальних гіпертензій, то принцип зниження високого тиску як симптому аналогічний описаному вище. Тільки до цієї терапії приєднується ще і усунення самої причини підвищення артеріального тиску (хірургічне лікування пухлин, гормональна корекція, лікування захворювань нирок та інша, етіотропна терапія).