АЛЬТЕРНАТИВНА СХЕМА ЛІКУВАННЯ генітальний ендометріоз - тема наукової статті з медицини і охорони здоров'я, читайте безкоштовно текст науково-дослідної роботи в електронній бібліотеці КіберЛенінка

           ? зазначених причин - 5 пацієнтів (1,0%). У віддаленому періоді з приводу рубцово-виразкового стенозу були оперовані ще 15 хворих (3,0%). У хворих 2 групи подібних ускладнень не було. Таким чином, необхідно розділяти клінічне та патоморфологічне поняття гострої і хронічної виразки ДПК. Клінічні та зовнішні інтраопераційні критерії гострої або хронічної виразки не можуть визначати обсяг оперативного втручання, який повинен залежати від виявлених при екстра-та інтрадуоденального ревізії поєднаних виразкових ускладнень і поразок ДПК і шлунка. Рубцова-виразковий процес при ускладненій ВХ ДПК призводить до складних морфофункціональнихзмін ДПК і воротаря, зміни анатомічних взаємовідносин ДПК з її зовнішніми орієнтирами, що унеможливлює точне встановлення локалізації ПЯ, діагностику поєднаних виразкових ускладнень і поразок тільки на основі екстрадуоденальной ревізії. Інтраопераційна інтрадуоденального ревізія при РДГ1 дозволяє не тільки точно встановити локалізацію ПЯ і істинного воротаря, але і виявити поєднані виразкові ускладнення і поразки. Розміри виразкового інфільтрату не можуть служити підставою для відмови від виконання РДП на користь ушивання або пластичного закриття ПЯ ДПК. Усунення поєднаних виразкових ускладнень і поразок дозволяє виключити розвиток ранніх виразкових післяопераційних ускладнень і пов'язаних з ними ре-лапаротомій і летальних випадків. У хворих після ушивання ПЯ ДПК в післяопераційному періоді необхідно виконувати ендоскопічне та рентгенологічне дослідження шлунка та ДПК з метою виявлення наявних поєднаних виразкових ускладнень і поразок. Література1. Онопрія В. І. Етюди функціональної хірургії виразкової хвороби. Краснодар, 1995. 296 с. ??? УДК 618.168: 618.8Т. Ю. Пестрикова, О. А. Півкіна АЛЬТЕРНАТИВНА СХЕМА ЛІКУВАННЯ генітального ЕНДОМЕТРІОЗАДальневосточний державний медичний університет; МУЗ «Пологовий будинок №1»; жіноча консультація №1, м Хабаровськ Минуло понад 150 років з тих пір, як Muller (1854) і Rokiiansky (1860) вперше описали ектопічні вогнища ендометрія у людини, однак проблема еідометріоза раніше залишається актуальною. В останні роки намітився неухильне зростання частоти генітального ендомет-ріоз (ГЕ) в структурі гінекологічної захворюваності. Частота поширення ГЕ в РФ (2005) склала 318,0 (на 100 тис. Чол. Жіночого населення), в ДВФО - 273,8, в Хабаровському краї - 243,5 (2006), і ця патологія займає третє місце в структурі гінекологічної патології, поступаючись запальних захворювань малого тазу і міомі матки. Лікування ГЕ залишається однією з актуальних проблем гінекології, так як це захворювання супроводжується порушеннями репродуктивної і менструальної функції, вираженим больовим синдромом, порушеннями функцій сусідніх органів. Проведений нами ретроспективний аналіз 500 кар! дісаансерногс спостереження за ееденію пацієнток з ГЕ показав, що після проведення гормональної терапії агоністами (а-Гн РГ) та ачтігонадотропінамі рецидиви-вання процесу протягом року настало у 170 (34%) хворих. Відзначена погана переносимість у 40% пацієнток на фоні прийому даназола і у 80% при застосуванні Золадексу. Закономірно виникає питання: як знизити число рецидивів і вибрати такий метод консервативного лікування, який би не тільки адекватно блокував гіпоталамо-гіпофізарну систему, а й відповідав вимогам поняття «користь-ризик» при проведенні терапії? В даний час постійно триває пошук нових раціональних схем лікування. На підставі вищесказаного нами була проаналізована клінічна ефективність застосування препарату «Жанін» в безперервному режимі (протягом 24 тижнів.) Для лікування хворих з ГЕ. Жанін - сучасний оральний контрацептив, що містить синтетичний прогестаген - дієногест, що володіє сильною геста-генної активністю. Обстеження проводилося у 39 пацієнток з ГЕ у віці 22-49 років на базі МУЗ «Пологовий будинок №1», жіночої консультації №1 протягом 2004-2006 рр. Вері-Ефективність лікування при використанні препарату «Жанін» Критерії Число обстежень (п = 39) п% Симптоми ендометріозу клінічні: - зникли (скарг немає) 1435,90 ± 7,68- улучшеніе2153,85 ± 7,98- без змін (терапія без ефекту) 410,25 ± 4,86Чісло вагітностей після лікування протягом року (від загального числа): 512,82 ± 5,35- від числа жінок з безпліддям-35,71 ± 12,81Чісло рецидивів протягом року після леченія410, 26 ± 4,86фікація діагнозу у обстежуваних хворих грунтувалася на наявності клінічної симптоматики; даних діагностичних методів дослідження (УЗД, гістероскопія, лапароскопія, кольпоскопія); даних лабораторних методів; даних морфологічного дослідження біопсій ендометрію і цервікального каналу та біопсій, отриманих під час проведення лапароскопічних операцій. На підставі проведеного обстеження у 39 пацієнток було підтверджено наявність ГЕ. Нами Жанін був застосований у 20 (51,28%) пацієнток як самостійний метод лікування при ендометріозі шийки матки, аденоми-озе; і у 19 (48,72%) жінок Жанін використовувався після хірургічного лікування. Вивчаючи структуру гінекологічної захворюваності у обстежуваних нами пацієнток, ми виявили, що запальні захворювання органів малого таза: вагініти, сальпінгоофорити, хронічні ендометрити (після пологів і абортів), зустрічалися у 37 (94,87%) хворих ГЕ. Аналіз результатів гістологічного дослідження зіскрібків ендометрію показав, що у обстежуваних нами пацієнток патологія ендометрія була виявлена ??у 16 ??(41,03%). Все вищевикладене послужило приводом для обстеження пацієнток з ГЕ на мікробну засіяний-ність епітелію цервікального каналу і ендомегрія. При обстеженні виявлено переважання представників сімейства Mollicutes, які в ендометрії виявлені у 18 (46,15%) пацієнток, в цервікальному каналі --У 23 (58,97%). В епітелії цервікального каналу часто зустрічалася Gardnerella vaginalis у 14 (35,9%) пацієнток; в ендометрії - у 5 (12,82%) хворих обстежуваних груп. Herpes simplex virus 1; 2 виявлені, відповідно, у 6 (15,38%) і 4 (10,26%) сбслецуемих нами жінок з ГЕ. Candida albicanc діагностована в епітелії цервікального каналу у 10 (25,64%) пацієнток, в ендометрії - у 3 (7,69%) хворих з ГЕ. Chlamidia trachomatis виявлено у 6 (15,38%) пацієнток з ГЕ в епітелії цервікального каналу та у 4 (10,26%) в ендометрії. Враховуючи високий рівень мікробного обсіменіння та інфекційний індекс, нами на 1 етапі лікування 39 пацієнткам з ГЕ була проведена антимікробну терапія (гетрацікліни або фторхінолони) у поєднанні з препаратом «Лавомакс» (індуктор синтезу ендогенного інтерферону). На другому ешпе застосовувалася гормональна терапія як самостійний метод лікування або як додатковий метод після хірургічного лікування. ВЧастота розвитку побічних реакцій при лікуванні препаратом «Жанін» у пацієнток з генітальним ендометріозом Симптоми Перший місяць терапії Через 3 міс терапії Через 6 міс терапііабс.% Абс% абс% Ациклические кров'янисті виделенія615,3837,69V2,56Проривние маткові кровотечі - 25,13- -болі в жівоте25,13- .--- Тошнота410,2612,56 - Головний боль12,56 --- Масталгія37,6925,13-Зниження статевого влеченія25,13 ---- якості гормональної корекції нами використовувався препарат «Жанін». Критеріями ефективності лікування ендометріозу є усунення або зниження больового синдрому, нормалізація менструального циклу, відсутність рецидивів захворювання і відновлення репродуктивної функції. В результаті проведеного лікування клінічна симптоматика, имевшаяся до початку лікування, повністю зникла в 14 (35,9%) випадках; частково збереглася в 21 (53,85%) випадку. Протягом року після лікування препаратом «Жанін» вагітність настала у 5 (35,71%) пацієнток з 14 жінок, які страждали безпліддям. Рецидив симптомів ендометріозу був відзначений у 4 (10,25%) хворих (табл. 1). За даними літератури, рецидиви симптомів захворювання через 12 міс. після закінчення лікування агоністами Гн РГ виникають у 15-20%, а після лікування антагонадо-Тропіних - у 10-60% жінок. Частота настання вагітності після закінчення лікування агоністами Гн РГ протягом року коливається від 22 до 52%, а після терапії антігонадотропінамі - від 30 до 73%. Таким чином, Жанін являє собою нову терапевтичну альтернативу стандартними схемами лікування. Частота рецидивів, за нашими даними, з використанням двоетапної комплексної терапії (антимікробної і гормональної) призвело до зменшення рецидивів з достовірною точністю (р <0,001). на підставі виконаного дослідження було проведено аналіз не тільки клінічної ефективності лікування препаратом «жанін», але і його переносимості. при лікуванні жанін небажані ефекти спостерігалися у 7 (17,95%) пацієнток з ге, які практично зникли через 3 міс. терапії (табл. 2). при застосуванні жаніне в безперервному режимі (24 тиж.) основними побічними ефектами були мажучі кров'янисті виділення і нудота. кров'янисті виділення найбільш часто спостерігалися в перший місяць застосування жаніна у 6 (15,38%) жінок, а потім частота їх значно зменшилася. сталося достовірне зменшення частоти незначних кров'янистих виділень на 6 міс. лікування, порівняно з першим місяцем (р <0.05). у 2 (5.13%) пацієнток, пглучаюшкх жанін, проривні маткові кроьотеченія спостерігалися на 3 міс. лікування, які нівелювалися збільшенням звичайної добової дози жаніна в 4 рази. медикаментозне лікування ге передбачає можливість застосування препаратів різних груп, і однією з них є контрацептивні гормони, які розглядаються як альтернатива в лікуванні ге. лікування жанін можна рекомендувати як самостійний метод, коли хірургічне лікування не показано або протипоказано, а також для профілактики рецидивів захворювання після хірургічного лікування. жанін можна рекомендувати і пацієнткам з ге, які планують оберігання від небажаної вагітності. слід зазначити, що при застосуванні жаніна спостерігалися мінімальні побічні ефекти, які не потребують медикаментозної корекції, і економічна вигода. при оцінці біохімічних показників, таких як загальний білірубін, печінкові ферменти - act і ajit, холестерин, лпнщ, лпвщ, тригліцериди, глюкоза, достовірної різниці до і після лікування препаратом «жанін» виявлено не було. ці дані, очевидно, свідчать про відсутність впливу даного препарату на функцію печінки, ліпідний і вуглеводний обміни, що дуже важливо, враховуючи несприятливий преморбідний фон у хворих з ендометріозом і необ-ходимость багаторазових курсів гормонотерапії при ре-цідівірованіі захворювання. таким чином, результати проведеного дослідження дозволяють нам рекомендувати комбіновану схему із застосуванням препарату «жанін» в безперервному режимі для лікування ге або з метою профілактики рецидивів захворювання, як найменш агресивного препарату, при рівній ефективності. література1. дамиров м. м. аденоміоз: клініка, діагностика та лікування. м.-тверь: тріада, 2002. 294 с.2. манушарова р. а., черкезова е. і. // гінеколо. ендокринологія. 2005. т. 7, №2. с. 102-106.3. пересада о. а. клініка, діагностика та лікування ен-дометріоза. мінськ: білоруська наука, 2001. 274 с.4. пестрикова т. ю. ii нові технології в акушерстві та гінекології: зб. науч. тр. хабаровськ, 2006. с. 11-26.5. прилепська в. н. острейкова л. і. дієногест (фармакологічні, клінічні та лікувальні аспекти) м., 2004. 62 с.6. wiegrats i., mittman к., dietrich н. et al. // fertil. and steril. 2006. vol. 85, №6. p. 1812-1819. jjjудк 618.313-082л. н. халфина, в. г. нікітін, н. в. мамаєва разі успішного реанімації при неььр-синдрому у вагітності після еклампсіігу 3 «перинатальний центр» міністерства охорони здоров'я хабаровського краю, м хабаровськ термін не11р-синдром (абревіатура h-hemolysis, e -elevated, l-liver, l low, p-platelets) вперше запропонував в 1985 р weinstein, пов'язуючи порушення з важкою формою прееклампсії та еклампсії, - тоді, коли рівень артеріальної гіпертензії становить 160/100 і вище, а протеїнурія досягає 5 г в добу, поєднуючись з олігурією. в основі гестоза, ускладненого не11р-синдромом, лежить генералізований артеріолоспазм, що поєднується з гемоконцентрацией і гіповолемією. розвитком гіпокінетичного режиму кровообігу, пошкодженням ендотелію і оазвітісм дихальної недостатності, аж до набряку легенів. але пр-сікдром, що ускладнює преекяампсію і еклампсію, зустрічається в 4-12% випадків і викликає материнську смертність до 24,2%. діагностика важкого гестозу з чи не пр-синдромом складна, діфференціальнуюдіагностіку необхідно проводити з такими захворюваннями, як: акушерський сепсис, гепатоз вагітних, ос-грая дистрофія печінки, тромбоцитопенічна пурпура, гемолітико-уремічний синдром, гострий гангренозний холецистит. тільки клініко-фізіологічна інтерпретація цих симптомів в кожному конкретному випадку дає можливість виключити інші причини, дозволяє діагностувати чи не пр-синдром як форму гестозу, який ,, в свою чергу, з далексзашедшіх випадках є варіантом полкорганной недостатності. лабораторні зміни максимально проявляються в післяпологовому періоді, в цей же час розгортається і повна клінічна картина чи не цр-синдрому. аналізуючи клініко-лабораторні дані, треба відзначити дві важливі обставини;